Основними центрами тяжння укранських трудових мгрантв Рося (40-50%), Польща (15-20%), Чехя (10-15%), ¶таля (майже 10%), Португаля (4-6%). У цлому понад 90% загального потоку трудових мгрантв припада на крани СНД (Рося частково Блорусь), крани Вишеградсько групи (Польща, Чехя, Словаччина, Угорщина) та держави Пвденно ґвропи.
Найчастше трудовими мгрантами стають особи з професйно-технчною та повною середньою освтою. Мало освчен люди через низьку квалфкацю мають заздалегдь невелик шанси працевлаштування за кордоном, а високоосвчен прошарки менше зацкавлен в цьому через кращ можливост працевлаштування в Укран. Укранськ трудов мгранти-чоловки зайнят переважно малоквалфко-ваною працею, зокрема на будвництв. Галузева структура зайнятост жнок-мгрантв у рзних кранах рзна залежно вд потреб нацональних економк. Загалом наш спвгромадяни займаються переважно роботами, як мало сприяють пдвищенню хньо квалфкац, набуттю навичок, потрбних для майбутньо продуктивно дяльност в Укран.
Отримання можливостей прац за кордоном хронологчно збглося з початком економчного спаду стало засобом полпшення не тльки економчного становища, а й соцального статусу, особливо у сльськй мсцевост та невеликих мстах захдних регонв. Не змнилася на краще ситуаця з працевлаштуванням з початком економчного зростання. Понад те, за оцнками Нацбанку, обсяги переказв заробтно плати робтникв, як працюють за кордоном менше 1 року, за 2000-2002 pp. збльшилися у 2,2 раза, а тих, хто працю за кордоном бльше 1 року, - вдвч. Тривала ця тенденця в 2003 р. Тимчасов поздки укранських громадян за кордон стали об'ктивною реальнстю , без сумнву, масовим явищем, масштаби якого, за оцнками, становлять близько 2 млн. осб на рк. При цьому за сприянням офцйних посередникв за кордоном працевлаштоване лише трохи бльше 40 тис. осб. Водночас, виходячи з фнансових потокв, зменшуться зайнятсть ноземно робочо сили в Укран.
Зовншня трудова мграця. При обмежених можливостях працевлаштування низькй заробтнй плат чимало економчно активних громадян Украни, передусм у вц 20-49 рокв, стають трудовими мгрантами. Понад 80% учасникв трудових мграцй не мали постйно роботи в Укран ще 7% перебували в неоплачу-ваних вдпустках.
Псля тривалого скорочення стаблзувалися обсяги пдготовки квалфкованих робтникв у систем професйно-технчно освти. ґ позитивн тенденц розвитку закладв професйно-технчно освти, зорнтованих насамперед на пдготовку спецалств для аграрного сектору економки. Збльшення обсягв виробництва надання послуг створю об'ктивн передумови для зростання потреби в квалфкованих робтниках, а отже, нагальною потребою ста реформування системи професйно-технчно освти вдповдно до нових вимог. Аналз прогноз потреби в робочй сил за професями та рвнями квалфкац ма стати двим нструментом реформування системи професйно пдготовки.
Однак здобуття вищо освти не гаранту зайнятост. З одного боку, збереження високого ступеня моноползац економки обумовлю снування значно частки технологчно вдсталих виробництв, що суттво обмежу можливост застосування отриманих знань та навичок безпосередньо у виробничому процес. З другого - яксть отриманих у процес навчання знань часто не вдповда вимогам до робочо сили, як висуваються з боку високотехнологчних виробництв. Даться взнаки стрмке старння знань, обумовлене швидкими економчними зрушеннями, зокрема економчним пднесенням. Тому для забезпечення належно якост професйно-освтньо пдготовки робочо сили необхдно запроваджувати систему освти протягом всього трудового життя.
Освтня та професйна пдготовка робочо сили. Яксть пдготовки робочо сили ма першорядне значення саме у перод економчного зростання в зв'язку з необхднстю запровадження нових технологй, схем органзац виробництва, коли майже вичерпано екстенсивн чинники економчного зростання необхдна нтенсифкаця як виробництва, так надання послуг. У цьому контекст слд позитивно оцнити невпинне зростання питомо ваги осб з вищою (повною та базовою) освтою у склад робочо сили - з 39,9% у 2000 р. до 42,0% у 2002 р. Проте у розвитку сучасно системи освти, передусм вищо, спостергаються значн диспропорц. Трива тенденця випереджального збльшення масштабв пдготовки економств та юриств (вдповдно на 36,2 та 43,6%), обумовлена, насамперед, нерцю високо престижност отримання спецальностей, як гарантували в недавньому минулому досить висок та стабльн доходи, адекватною реакцю ринку освтнх послуг. Однак практична насиченсть нацонального ринку прац економстами та юристами неминуче позначиться на працевлаштуванн фахвцв з цих спецальностей. Натомсть всупереч необхдност забезпечення економки висококвалфкованими фахвцями з нженерних спецальностей, як зможуть реалзувати нновацйн принципи економчного зростання, змнам у попит на робочу силу, що вже вдбуваються вочевидь посиляться у найближчому майбутньому, протягом 2000-2002 pp. обсяги випуску таких фахвцв практично не змнилися, а хня питома вага у склад випускникв вузв знизилася з 28,1% у 2000 р. до 23,9% у 2002 р.
Особливо гострою проблема старння робочо сили у сльськй мсцевост, передусм у Чернгвськй, Кровоградськй, Полтавськй областях. Це може стати непереборним бар'ром розвитку нових вдносин в аграрному сектор цих регонв.
Загальна чисельнсть економчно активного населення залишаться практично незмнною вд початку виходу з кризи становить 22644,9 тис. осб (9 мсяцв 2003 p.). Однак високий постйно зростаючий ступнь старння робочо сили (у середньому по Укран кожна п'ята економчно активна особа - старша 50 рокв, а кожна чотирнадцята - старша працездатного вку) створю певн перешкоди для нормалзац процесв вдтворення робочо сили, для запровадження новтнх технологй вдповдно переквалфкац працвникв.
Чисельнсть та вковий склад економчно активного населення. Зрушення вково структури х вплив на ринок прац. Сучасний рвень економчно активност населення Украни, попри значно нижчий, нж у бльшост кран свту пенсйний вк, досить високим за мжнародними стандартами. Це пояснються головним чином активнстю жнок 20-49 рокв. Найвищ рвн економчно активност населення характерн для Волинсько, Внницько областей та м. Кива, найнижч - для Тернопльсько, Чернвецько та ¶вано-Франквсько областей.
Пропозиця робочо сили в Укран, незалежно вд економчно ситуац, визначаться демографчними чинниками, передусм чисельнстю населення вком 20-65 рокв. Саме ц вков рамки всупереч законодавству реально окреслюють економчно активний вк в Укран - до 20 рокв молодь переважно навчаться не виходить на ринок прац, а по досягненн пенсйного вку населення, як правило, не припиня трудово дяльност. Водночас пропозиця робочо сили, особливо яксть, може стати або додатковим чинником прискорення, або бар'ром економчного зростання.
1. Пропозиця робочо сили в Укран
Законодавча та виконавча влади мають якнайшвидше створити передумови розв'язання зазначених проблем, сприяти якнайповншому використанню трудового потенцалу суспльства. Актуальнсть цього посилються в зв'язку з неминучим скороченням у найближчй перспектив чисельност населення працездатного вку та його старнням. Прогнози розвитку ринку прац мають стати невд'мною складовою всх стратегчних документв, програм розвитку всх без винятку галузей економки та регонв територальних одиниць. Необхдно розв'язати снуюч суперечност мж Законом про зайнятсть, Кодексом законв про працю, результатами реформи аграрного сектору, зокрема розпаювання земл. Створення нових робочих мсць через чтко спрямован нвестиц ма стати рушйною силою розвитку визначених галузей та регонв. Проритети створення нових робочих мсць обумовлюють основн напрями розвитку нацонального та регональних економчних комплексв, спецалзацю окремих регональних структур , через попит на робочу силу, розвиток ринку освтнх послуг. Реформування оплати прац ма не лише забезпечити належний рвень життя, але й стимулювати населення до активно поведнки на ринку прац, до ефективно трудово дяльност.
Безумовною проблемою ринку прац, наслдки яко виходять далеко за його меж, низький середнй рвень заробткв вдповдно низька питома вага витрат на робочу силу у собвартост виробництва та оплати прац найманих працвникв у ВВП, надмрна мжгалузева низька мжпосадова диференцаця заробтно плати, передусм у бюджетнй сфер.
Водночас нерацональною галузева структура зайнятост. Йдеться передусм про надмрну питому вагу зайнятих у сльському господарств та самозайнятих.
Яксть пропозиц робочо сили часто не вдповда сучасним вимогам щодо професйно-освтньо пдготовки, трудово та виконавчо дисциплни, мобльност та економчно активност в цлому. Наслдком незбалансованост пропозиц робочо сили з попитом на не високий рвень безробття, зокрема прихованого та часткового, та велика частка безробтних, як не мають роботи понад 1 рк.
Йдеться передусм про нестачу робочих мсць та високу частку робочих мсць з небезпечними умовами прац та низькими вимогами до якост робочо сили, що результатом не лише низьких нвестицй, а насамперед нерацонально хньо спрямованост, вдсутност чтко програми нвестицйно дяльност.
Економчне зростання створю передумови для збльшення зайнятост та доходв населення, пдвищення продуктивност його прац. Однак об'ктивн нервномрност виходу з кризи окремих галузей пдпримств, стотн вдмнност у спввдношенн нтенсивних та екстенсивних чинникв обумовлюють неминуч диспропорц нацонального ринку прац, рзнонаправленсть розвитку окремих його сегментв. У поднанн з прорахунками полтики ринку прац це спричинило низку проблем.
Становлення та розвиток ринку прац в Укран: проблеми та перспективи розв'язання
Становлення та розвиток ринку прац в Укран: проблеми та перспективи розв'язання
Комментариев нет:
Отправить комментарий